Інклюзія (від англ. inclusion — включення) — процес збільшення ступеня участі всіх громадян в соціумі, і насамперед тих, що мають труднощі у фізичному чи розумовому розвитку. Він передбачає розробку і застосування таких конкретних рішень, які зможуть дозволити кожній людині рівноправно брати участь в академічному і суспільному житті. Поняття інклюзії близьке за значенням з поняттям інтеграція та протилежне до сегрегація. При інклюзії всі зацікавлені сторони повинні брати активну участь для отримання бажаного результату.
Інклюзивна освіта – це система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, що передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами, зокрема дитини з особливостями психофізичного розвитку, в умовах загальноосвітнього закладу . Інклюзивне навчання забезпечує доступ до освіти дітей з особливими потребами у загальноосвітніх школах за рахунок застосування методів навчання, що враховують індивідуальні особливості таких дітей.
Інклюзивна школа - заклад освіти, який забезпечує інклюзивну модель освіти як систему освітніх послуг, зокрема: адаптує навчальні програми та плани, фізичне середовище, методи та форми навчання, використовує існуючі в громаді ресурси, залучає батьків, співпрацює з фахівцями для надання спеціальних послуг відповідно до різних освітніх потреб дітей, створює позитивний клімат в шкільному середовищі.
Нормативно-правова база.
- Наказ МОН № 855 від 11.09.2009 р. Про затвердження Плану дій щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на 2009-2012 роки.
- Наказ МОН № 1224 від 09.12.2010 р. Про затвердження Положення про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах.
- Постанова КМУ № 872 від 15.08.2011 р. Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах.
- Лист від 26.07.2012 р. N 1/9-529 Про організацію психологічного і соціального супроводу в умовах інклюзивного навчання.
Інклюзивна модель освіти охоплює:
- систему освітніх послуг, зокрема: адаптацію навчальної програми та плану, фізичного середовища, методів і форм навчання, використання існуючих у громаді ресурсів, залучення батьків;
- співпрацю з фахівцями для надання спеціальних послуг відповідно до потреб дітей;
- створення сприятливої атмосфери у дитячому колективі.
Інклюзивна освіта ґрунтується на 8 основних принципах:
1. Цінність дитини не залежить від її здібностей та досягнень.
2. Кожна дитина здатна відчувати і думати.
3. Кожна дитина має право на спілкування і на те, щоб бути почутим.
4. Усі діти мають потребу один в одному.
5. Справжня освіта може здійснюватися тільки в контексті реальних взаємин.
6. Усі діти потребують підтримки і дружби ровесників.
7. Для всіх дітей досягнення прогресу швидше може бути в тому, що вони можуть робити, ніж у тому, що не можуть.
8. Різноманітність посилює всі сторони життя дитини.
Психолого-педагогічний супровід дітей з особливостями психофізичного розвитку поєднує такі взаємопов’язані компоненти:
- Систематичне дослідження психолого-педагогічного статусу дитини (відповідність таких вимог, які ставить перед нею школа, особливостям розвитку школяра), динаміки її психічного розвитку у процесі шкільного навчання.
- Створення соціально-психологічних умов для розвитку особистості учнів та їхнього успішного навчання.
- Створення спеціальних соціально-психологічних умов для надання допомоги дітям, які мають проблеми в розвитку та навчанні.
Супровід навчання та виховання дітей з особливими потребами ґрунтується на таких засадах:
- Доступність усіх форм навчання та освітніх послуг.
- Запровадження спеціальних технологій та адаптивних технічних засобів навчання.
- Індивідуалізація та адаптація навчальних програм з урахуванням потреб і можливостей дитини.
- Поєднання традиційних та інноваційних підходів до розвитку дитини з особливими потребами.
- Створення сприятливих умов для соціалізації, самовизначення та самореалізації школярів.
- Професійна орієнтація, підготовка до вибору майбутньої професії.
Психологічний супровід дітей з особливими потребами передбачає:
- Психологічну діагностику дітей (первинне діагностування на етапі вступу дитини до школи, проведення діагностичних мінімумів на різних етапах навчання з метою вивчення динаміки її розвитку та подолання можливих труднощів під час кризових періодів).
- Надання психологічної підтримки педагогам (створення на основі отриманих даних індивідуальних карт учнів і розробка індивідуальних навчальних планів, здійснення адаптації і модифікацій для дітей з особливостями психофізичного розвитку).
- Психологічну підтримку батьків.